Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Оцінювання учнів.

Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь - яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Внутрішній моніторинг діяльності навчального закладу є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно - правовим, інструктивно - методичним документам про освіту.

Напрями моніторингу якості освіти:

1. Моніторинг умов функціонування освітньої системи:

• якість кадрового забезпечення;
• рівень навчально - методичного, матеріально - технічного забезпечення;
• рівень науково - методичної роботи;
• стан запровадження профільного навчання;
• рівень створення безпечних умов для учасників освітнього процесу.

2. Моніторинг освітнього процесу:

• рівень викладання базових дисциплін;
• стан запровадження освітніх інновацій;
• рівень реалізації виховних систем.

3. Моніторинг результатів освітнього процесу:

• рівень навченості учнів з предметів інваріантної частини;
• рівень соціального, психічного, фізичного розвитку особистості;
• рівень вихованості учнів.

4. Очікувані результати:

• покращення якості надання освітніх послуг;
• підтримка обдарованої молоді;
• підняття престижу творчих педагогів;
• впровадження освітніх інновацій;
• створення позитивного іміджу, конкурентноздатності школи.

Періодичність проведення моніторингу якості надання освітніх послуг

 Обов’язкові компоненти бази даних моніторингових досліджень

• загальні відомості про навчальний заклад (вересень)
• матеріально - технічна база школи (вересень)
• кадрове забезпечення школи (вересень)
• контингент учнів (вересень)
• результативність навчально - виховного процесу (грудень, травень, червень)
• виховна робота (березень)
• методична робота, вдосконалення професійної майстерності вчителя (березень)
• стан здоров’я дітей (вересень)
• охорона життя та безпека життєдіяльності (листопад, квітень)
• робота шкільної бібліотеки (жовтень)
• робота психологічної служби (грудень, травень)
• робота з батьками та громадськістю (вересень, грудень, травень)

 Підсумки моніторингу

1. Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік (за підсумками семестру, навчального року).

2. Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, нарадах при заступникові директора, на засіданнях методичної ради школи, на засіданнях творчих груп.

3. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, видається наказ, оформляються аналітична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.

Оцінювання учнів 4 класів

Об’єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею.

Оцінювання здійснюється з метою:

• створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці;
• формування у нього/неї компетентностей та умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб;
• визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Згідно з Державним стандартом початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

• формувального оцінювання, мета якого — відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
• підсумкового оцінювання, мета якого — співвіднести навчальні досягнення учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб’єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/її до самооцінювання/взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Які результати навчання будуть оцінювати.

Враховуючи вікові особливості учнів 4 класів, виокремлюємо:

• об’єктивні результати навчання — знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов’язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти;
• особистісні надбання учня/учениці, які дитина виявляє у процесі досягнення результату навчання (активність, ініціативність, старанність, наполегливість, комунікабельність, здатність співпрацювати, самостійність, відповідальність, ціннісні ставлення).

Оцінку визначаємо як показник навчально - пізнавальної діяльності учнів.

Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності слід оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, а оцінювальне судження із зазначенням рівня результату — рівневою оцінкою.

Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово.

Рівень результату навчання визначаємо з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами:

П — «початковий»;

С — «середній»;

Д — «достатній»;

В — «високий».

Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти додається. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання.

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 4 класах виражатимуться рівневою оцінкою. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці. Учитель може самостійно обрати і погодити з батьками учнів форму зворотного зв’язку.

Оцінювання здобувачів освіти 5 та 6 класів.

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти: формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. Підсумкове оцінювання Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента  навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може ухвалити рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента. Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим. Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.

       Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). Відомості, отримані під час підсумкового оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу. Для оцінювання навчальних досягнень учнів слід керуватися такими категоріями критеріїв: - розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом; - комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); - планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; - рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання заклад освіти застосовує 12-ти бальну шкалу оцінювання. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством. Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Оцінювання здобувачів освіти 7-11 класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12  бальною шкалою. Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І  початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки у тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ  середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ  достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV  високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

КРИТЕРІЇ
              оцінювання навчальних досягнень учнів
      7-11 класів
 
 

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Відповідно до чинних нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.

Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.

Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись.

Оцінювання результатів навчання учнів у навчальному закладі врегульовано такими документами:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
• Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
• Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496

Розділ 7

Програмно - методичне забезпечення освітньої програми

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму для 4 класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання». Назва предмета – «Літературне читання» зумовлює необхідність визначення його мети і завдань, що вимагає відповідної конкретизації змістових ліній і очікуваних результатів.

Мета – розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей;           збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно - творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

• ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;
• формування в учнів повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності;
• розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;
• формування умінь опрацьовувати художні, науково - художні тексти;
• оволодіння прийомами структурно - смислового і образного аналізу текстів різних видів;
• розвиток образного, критичного, логічного мислення та мовлення;
• формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами інформації;
• формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковою літературою;
• формування вмінь безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів;
• розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно-творчої діяльності.

Відповідно до мети і завдань предмета «Літературне читання» визначено такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».

Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється у процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний досвід.

Змістова лінія «Пізнаємо простір дитячого читання» створює передумови для ознайомлення учнів 3-4 класів з різноманітною за темами і жанрами дитячою літературою, з різними видами довідкових,  навчальних і медіатекстів, способами здобуття інформації у сучасному медіапросторі.

Простір дитячого читання передбачає взаємодію організованої і самостійної читацької діяльності учнів, що сприяє формуванню дитини-читача, який на завершення початкової школи має належний читацький кругозір, розуміє цінність читання і виявляє до нього інтерес, набуває достатній досвід використання з різною метою текстів різних видів.

Змістова лінія «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного» охоплює такі основні змістові блоки: удосконалення й розвиток якісних характеристик технічної і смислової сторін навички під час читання вголос і мовчки; самостійне застосування мовленнєвих та позамовних засобів художньої виразності; оволодіння, з поступовим нарощуванням ступеня складності, прийомами смислового читання (прийоми самостійного розуміння лексичного значення слів, словосполучень; повноцінного усвідомлення в тексті фактичної, концептуальної, підтекстової (з допомогою вчителя) інформації); застосування видів читання: аналітичного, переглядового, вибіркового відповідно до мети читання.

Змістова лінія «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого» спрямована на формування в учнів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися з іншими людьми в діалогічній і формі заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів» передбачає цілісне сприймання учнями художніх, науково-художніх текстів, їх аналіз, інтерпретацію з використанням літературознавчих понять (практично); формування умінь висловлювати рефлексивні судження у зв’язку з прочитаним, критично оцінювати інформацію в текстах різних видів та використовувати її для збагачення особистого читацького досвіду.

Змістова лінія «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою» передбачає формування і розвиток в учнів прийомів розрізнення дитячих книжок за жанрово-тематичними ознаками, типом видання (книжка-твір, книжка-збірка, довідник, словник і т.ін.); прогнозування орієнтовного змісту книжки (твору) з опорою на її ілюстративний та довідково- інформаційний апарат; прийомів самостійного вибору книжок з використанням інформаційних ресурсів дитячої бібліотеки; умінь зв’язно висловлювати власні емоційно-оцінні враження щодо змісту прочитаного, складати короткий відгук на прочитану книжку та ін.

Змістова лінія «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією» має на меті формування і розвиток в учнів понять про різні види медіа та використані в них вербальні і невербальні засоби впливу на читача; формування умінь і навичок сприймати, аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати і безпечно користуватися медіазасобами; виражати себе і спілкуватися з іншими за допомогою власних медіапродуктів.

Оволодіння медіаграмотністю є поліпредметним процесом, який передбачає зв'язок із щоденним життям дітей не лише в школі, а й поза нею, створення можливостей набувати досвід критичного осмислення різної медіапродукції, що має позитивно вплинути на розширення їхнього читацького і соціального досвіду, вироблення умінь відрізняти корисну інформацію від шкідливої, уникати імовірних для цього віку ризиків взаємодії з медіапродуктами.

Змістова лінія «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти» передбачає розвиток уяви, художньо-образного мислення і мовлення дітей, оволодіння вербальними і невербальними засобами створення творчих продуктів з різним ступенем самостійності (зміни, доповнення, продовження тексту, ілюстрування; участь в інсценізаціях, дослідницьких проектах; складання есе, казок, віршів, закличок, загадок, оповідань та ін.).

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

«УКРАЇНСЬКА МОВА»

Мета – формування мотивації вивчення української мови; розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності; формування комунікативної та інших ключових компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; розвиток логічного, критичного та образного мислення, мовленнєво-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української мови в гімназії.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
• розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення школярів;
• формування повноцінної навички письма, уміння брати участь у діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
• дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
•  залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Реалізація зазначених мети і завдань здійснюється за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в учнів початкової школи умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає формування в учнів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» спрямована на формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» передбачає дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування у школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

На вивчення української мови в 3 і 4 класах виділено по 122 години (3,5 години на тиждень). Рекомендовано 3 години на тиждень проводити уроки української мови, 1 годину на два тижні – урок розвитку зв’язного мовлення.

ІНШОМОВНА ГАЛУЗЬ

ІНОЗЕМНА МОВА

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів. 

Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психо - фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти. Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування  готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Pre А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
• розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
• формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
• розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
• формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

ПРИРОДНИЧА, ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе та свого організму, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві; між станом довкілля і діяльністю людини, вплив поведінки на здоров'я та безпеку, залежність результату роботи від докладених зусиль; аналіз наслідків ризикованої поведінки);
• виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України; інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної патріотичної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
• розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички у взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
• створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (людина – частина природи і суспільства, пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (соціальні ролі (школяр, член сім’ї і громади), стандарти поведінки в сім'ї, в школі, в громадських місцях; моральні норми; навички співжиття і співпраці, соціальні зв’язки між людьми у процесі виконання соціальних ролей);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства і громадянина України. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (Земля – спільний дім для всіх людей; толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв; залежність стану довкілля від поведінки всіх людей);

«Природа» (різноманітність природи; методи дослідження  природи; нежива і жива природа; зв’язки у природі; природа Землі; природа України).

«Людина і природа» (взаємозв'язки людини і природи; використання людиною природничих знань, матеріалів, виробів і технологій; відповідальна діяльність людини у природі; правила поведінки в природі; участь дітей в природоохоронній діяльності).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

• визначення цілей навчання;
• створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);
• структурування програми за темами;
• вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;
• розроблення показників досягнення очікуваних результатів.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

• дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);
• дослідження - спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);
• дослідження - пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок - узагальнення).

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

              Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно -естетичних переживань, формування мистецьких уподобань та особистісних художніх цінностей;
• поглиблення мотивації до пізнання творів вітчизняного і зарубіжного мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва та толерантного ставлення до мистецтва інших етносів і народів;
• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва, аргументування думки відповідно до вікових можливостей з використанням мистецьких термінів;
• оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
• досягнення розуміння учнями можливостей цифрових технологій щодо їх застосування у мистецькій творчості;
• розвиток здатності самопізнання і самовираження, коригування власних емоційних станів через мистецтво і різні види художньої творчості; розвиток креативності  й  мистецьких здібностей;
• формування здатності встановлювати зв’язок між видами мистецтва, між  мистецтвом та іншими сферами знання (літературою, математикою, знаннями про природу, історію тощо); мистецтвом і явищами довкілля;
• усвідомлення значення мистецтва в житті людини та художнього пізнання для власної успішності;
• формування культури глядача-слухача;
• соціалізація учнів через мистецтво, формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Відповідно до зазначених мети і завдань виокремленозмістові лінії: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що втілюють твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, мистецьку (термінологічну) пропедевтику.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, колективних творчих проектах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, ціннісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

• усного висловлювання вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною);
• застосування мистецької термінології, що має іноземне походження, у процесі інтерпретації художніх творів (спілкування іноземними мовами);
• встановлення взаємозв’язків між засобами мистецтва і здійсненням елементарних розрахунків для пояснення художньої виразності творів (наприклад, пропорцій частин твору, визначення музичного метра, запису ритму, симетрії / асиметрії танцювального руху тощо) (математична компетентність);
• спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
• самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
• формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
• співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан), опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
• проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
• виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

Культурна компетентність як стрижнева для мистецької освітньої галузі є інтегральною стосовно інших ключових компетентностей.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі та інтегрування навчального змісту.

ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно - оздоровчої діяльності;
•  формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;
• розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;
• використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;
• формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;
• розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно - оздоровчої діяльності;
• виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток,  зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

Перелік навчальних програм для учнів 4 класів

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактування, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально - пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно - наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно - методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Здобувачі освіти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;

• навчально - методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально - технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх  покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Перелік навчальних програм для учнів 7-9 класів

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактування, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проєктах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік навчальних програм для учнів 10-11 класів

Розділ 8

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Розділ 9

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

ДОДАТОК 1

            РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Дніпровського ліцею № 111 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

І ступінь

          4а, 4б, 4в – Типова освітня програма під редакцією О.Я.Савченко, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1273

ДОДАТОК 2

Загальний обсяг навчального навантаження для 5-6 класів

(адаптаційний період)

ДОДАТОК 3

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Дніпровського ліцею № 111 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

ІІ ступінь

          5а, 5б, 5в – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 19.02.2021  № 235  для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (додаток 3):

ДОДАТОК 4

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Дніпровського ліцею № 111 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

ІІ ступінь

6а, 6б, 6в, 6г – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 19.02.2021  № 235  для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (додаток 3):

ДОДАТОК 5

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Дніпровського ліцею № 111 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

ІІ ступінь

          7а, 7б, 7в, 7г, 7д – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8.

ДОДАТОК 6

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Дніпровського ліцею № 111 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

ІІ ступінь

          8а, 8б – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8.

          8в - Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405, таблиця 1.

ДОДАТОК 7

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Дніпровського ліцею № 111 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

ІІ ступінь

          9а, 9б, 9в – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8.

9г - Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405, таблиця 1.

ДОДАТОК 8

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Дніпровського ліцею № 111 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

ІІІ ступінь

          Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 2; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3

ДОДАТОК 9

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Дніпровського ліцею №111 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

11а, 11б, 11в, 11г – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 2; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3

ДОДАТОК 10

Індивідуальний навчальний план

      Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляються відповідно до особливостей інтелектуального розвитку здобувача освіти.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів та кількість годин для їх вивчення. Його розроблено на основі навчального плану початкової освіти для спеціальних закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей з затримкою психічного розвитку.

ДОДАТОК 11

Модельні програми

5-6  класи (НУШ)

1.Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)   

2. Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Голуб Н.Б.,   Горошкіна О.М.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795):     

3. «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Зимомря І. М., Мойсюк В. А., Тріфан М. С.,Унгурян І. К., Яковчук М. В. ) (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 N795).

4.Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.С.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

5.Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

6. Модельна навчальна програма «SТEM. 5-6 класи (міжгалузевий інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бутурліна О.В., Артєм’єва О.Є.)

7. Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795).

8. Модельна навчальна програма «Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти» (автори :  Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В. Наказ МОН УКРАЇНИ № 795 від 12.07.2021 року, зі змінами МОН УКРАЇНИ № 96 від 02.02.2022, № 143 від 09.02.2022, № 324 від 11.04.2022)

9. Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу»  5-6 класи  (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795 (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.).

10. Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут»  5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти  Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795  (авт. Гущина Н.І., Василашко І.П.)

11. Модельна навчальна програма «Культура добросусідства. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Араджионі М.А., Козорог О.Г., Лебідь Н.

12.Модельна навчальна програма  «ТЕХНОЛОГІЇ»  (рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795),  автори модельної навчальної програми  Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.

 13. Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти», автори модельної навчальної програми  Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М) , затверджена Наказом МОН УКРАЇНИ № 795 від 12.07.2021 року.

ДОДАТОК 12

Навчальні програми закладу для  5-6 класів НУШ

1.Навчальна програма з української мови-5 клас – Програму придбано через інтернет-ресурс Facebook. Автор – Ургунян Лариса, співавтор – Сало О.Ю.

2.Навчальна програма з української літератури-5 клас – Програму придбано через інтернет-ресурс Facebook. Автор – Ургунян Лариса, співавтор – Сало О.Ю.

3.Навчальна програма з української мови-6 клас – Програму розробила вчитель Чорна – Маринець О. Ю.

4.Навчальна програма з української літератури-6 клас – Програму розробила  вчитель Рубан І.С.

5.Навчальні програми з зарубіжної літератури для 5, 6 класів – придбані на онлайн-ресурсі «Творчий простір філологів НУШ. Лариса Унгурян», співавтор – вчитель з зарубіжної літератури Яцковська Н.М.

6.Навчальна програма з англійської мови для 5 класу — а розроблена вчителем англійської мови Кудлай Х.П.

7.Навчальна програма з англійської мови для 6 класу — розроблена вчителем      англійської мови Петренко І.В.

8.Навчальна програма з математики для 5, 6 класів – розроблені вчителем математики Костіною М.М.

9.Навчальні програми з фізичної культури для 5, 6 класів – розроблені вчителем фізичної культури Полєжаєвою Т.К.

10.Навчальні програми з мистецтва для 5, 6 класів  - розроблені вчителем мистецтва Малаховою А.В.

11.Навчальні програми з предмета «Досліджуємо історію і суспільство» для 5, 6 класу - розроблені вчителем історії Загорулько А.І.

12.Навчальні програми з предмета STEM - розроблені вчителем фізики Пономаренко Н.А.

13.Навчальна програма з предмета «Культура добросусідства»  для 5, 6 класів - розроблена вчителем фізики Пономаренко Н.А., вчителем англійської мови Петренко І.В.

14.Навчальна програма з предмета «Пізнаємо природу» для 5 класу - розроблена вчителем Пономаренко Н.А.

15.Навчальна програма з предмета «Пізнаємо природу» для 6 класу - розроблена вчителем Алексеєнко В. В.

16.Навчальна програма з предмета «Здоров’я, безпека та добробут» для 5 класу розроблена вчителем Пономаренко Н.А.

17.Навчальна програма з предмета «Здоров’я, безпека та добробут» для 6 класу - розроблена вчителем Валескальн Г.В.

18.Навчальна програма з предмета «Технології» для 5,6 класу розроблена вчителем трудового навчання Сабадир І.С.

ДОДАТОК 13

Навчальні програми закладу для 7-11 класів

 Українська мова і література

   1.Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − зі змінами,   затвердженими наказом  МОН України від 07.06.2017 №804.    

  2.Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів зі змінами, затвердженими наказом  МОН України  від 07.06.2017 №804.

3. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська література: 10–11 класи. – Профільний рівень, затверджена наказом МОН країни № 1407 від 23. 10. 2017 р.

 4. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська мова: 10–11 класи. – Профільний рівень, затверджена наказом МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.)

5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська мова: 10–11 класи. – Рівень стандарту / , затверджена наказом МОН України № 1407  від 23. 10. 2017 р.

6. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська  література: 10–11 класи. – Рівень стандарту, затверджена наказом МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.           

 Англійська мова

1.Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеню, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 за № 804

2.Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти III ступеня, затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 за № 1407.

 Зарубіжна література

1.Зарубіжна література 7-9 класи (змінена за наказом  Міністерства освіти і науки України від 03.08. 2022 року N698).

2.Зарубіжна література 10-11 класи (змінена за наказом МОН України від 03.08. 2022 року №698).

Мистецтво (інтегрований курс)

1.Мистецтво 5-9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена МОН України від 07.06.2017 № 804.

2.Навчальна програма 10-11 класів для загальноосвітніх навчальних закладів,  затверджена наказом МОН України   від 23.10.2017 № 1407.

 Математика

1.Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Програма затверджена Наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.

2. Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів,  затверджена наказом МОН України від 17.07.2013 за № 983.

 3. Алгебра і початки аналізу для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту Модельної навчальної програми. Програма затверджена Наказом МОН України № 1407 від 23 жовтня 2017 року.

4. «Навчальна програма з математики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень», затверджена наказом МОН України від  23 жовтня 2017 року № 1407

Інформатика

1.Інформатика 5–9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.

2. Інформатика 10-11 класи. Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 23 жовтня 2017 року    № 1407

 Географія

Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти, затверджена  наказом МОН України від 03.08. 2022 року № 698.

 Біологія

 Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти, затверджена  наказом МОН України № 804 від 07.06. 2017 року.

Біологія і екологія (рівень стандарту)

 Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти, затверджена  наказом МОН України № 1407 від 23.10. 2017 року.

 Хімія

1.Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена  наказом МОН України № 804 від 07.06.2017

2.Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України  № 1407 від 23.10.2017 р.

 Основи здоров’я

Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти, затверджена  наказом МОН України  №  698 від 03.08. 2022.

 Фізика

1.Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.

 2.Програма «Фізика і астрономія» 10-11 класи,  затверджена наказом МОН України від 24.11.2017 № 1539.

 Всесвітня історія. Історія України (Інтегрований курс),

історія України Всесвітня історія

Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія 6–11 класи», затверджена наказом МОН України від 03.08. 2022 року № 698.

 Основи правознавства

Навчальна програма «Основи правознавства 9 клас», затверджена  наказом МОН України від  03.08. 2022 року № 698.

Громадянська освіта

Навчальна програма «Громадянська освіта (інтегрований курс), затверджена  наказом МОН України від  03.08. 2022 року № 698.

Трудове навчання

Навчальна програма затверджена наказом МОН України  від 07.06.2017 № 804

 Фізична культура

1.Навчальна програма з фізичної культури для 6–9 класів  загальноосвітніх навчальних закладів»), затверджена наказом МОН України  №698 від 03.08.2022.

2.Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх  навчальних закладів 10 – 11 класи, рівень стандарту, затверджено наказом МОН України від 03.08. 2022 року № 698.

 Захист України

Навчальна програма «Захист  України» для закладів загальної середньої освіти  (рівень стандарту), затверджена наказом МОН  України від 22.08.2022 № 698.